Звикання до наркотику настає дуже швидко: постійне застосування вимагає усе більшої дози. Відсутність звичної дози викликає явище абстиненції (“ламання”), що виявляється в головному болі, болях у м’язах шиї, спини, кінцівках, суглобах, спазмах у черевній порожнині, серцебитті. Випробуючи мучення від цих відчуттів, наркомани нерідко скаржаться на травму голови з утратою свідомості, інші травми, на ниркові кольки, для того щоб їм зробили ін’єкцію наркотичної речовини. Зовні наркоман виглядає старше свого років, відрізняється сухістю і жовтизною шкіри, ламкістю волосся і нігтів, звуженими або розширеними зіницями (у залежності від виду наркотику). Список наркотичних засобів видається Постійним комітетом з контролю наркотиків при Міністерстві охорони здоров’я, щорічно уточнюється і доповнюється. Крім цього комітет дає висновок про те, чи є велика або малим дана кількість наркотичних засобів. Кількість таких засобів, виявлених у кого-небудь, визначає відповідальність за їхнє використання або збереження — адміністративну або карну.
Зовнішній вигляд наркотичних засобів залежить від сировини, з якого вони виготовлені.
- Опій, одержуваний з маку, являє собою грудки різної величини або м’яку безформну масу бурого кольору зі своєрідним важким запахом і гірким смаком. Крім того, виготовляються різні настойки з опійного й олійного маку жовтий або червонясто-коричневий кольори. Опій може зустрічатися в порошку, таблетках від ясно-жовтого до світло-бурого кольору. Опій курять або вживають з їжею. Настойки п’ють або уводять внутрівенно.
- Гашиш, одержуваний з конопель, являє собою щільну масу від сіро-зеленого до бурого кольору з запахом конопель. Для реалізації його виготовляють у виді кульок, плиток, дисків, циліндрів. Основний спосіб споживання — паління, для чого гашиш змішують з тютюном. Іноді гашиш жують або додають у їжу. Іноді роблять відвари на воді або молоці[1].
- Кокаїн одержують з чагарнику коки, що виростає в Південній Америці і деяких інших країнах. У готовому виді він являє собою білий порошок. Наркоманами вживається шляхом вдихання або ін’єкції.
- Лікарські наркотичні засоби — морфін, кодеїн, текодин і ін. – випускаються в порошках білого або злегка жовтуватого кольори, таблетках, ампулах.
- Наркотичні засоби, синтезовані поза заводськими умовами, такі, як фенамін, фенадон, фенциклидин і ін., являють собою білі порошки, іноді з ясно-коричневим фарбуванням, ефедрин — безбарвний розчин (іноді ледве жовтуватий).
На кожнім етапі вживання наркотиків наркомани залишають матеріальні сліди:
- наркотик, сировина для його одержання, напівфабрикати;
- сліди збирання: спеціальні ножі-шкребки, ємності для збирання соку, що загустів, виділюваного з голівок маку (кувшинчики, бідони), бинти і марля, використовувані для збору опію, із плямами коричневого кольору; мішки для макової соломки, коноплі;
- сліди кустарного виготовлення і збереження наркотичних засобів: коричневий наліт на посуді (казанах, каструлях, кружках, ложках); частки наркотику на дошках, клейонках, столах, ганчірках; залишки рідини темно-бурого кольору, залишки хімічних речовин; наявність медичної і технічної літератури з описом процесів виготовлення наркотиків[2];
- сліди споживання: цигарки і сигарети з маріхуаною (гашишем), голки, шприци, виварені бинти, марля, вата, спеціальні трубки для паління;
- мікросліди на упакуванні, використовуваної для збереження, переміщення і збуту: на поліетиленових мішечках, банках, сумках, транспортних засобах;
- упакування від наркотичних засобів і ін.;
- сліди незаконного одержання наркотику в аптеках: підроблені рецепти, підроблені документи по обліку і збереженню рецептів;
Крім того, сліди наркоманії можуть бути виявлені на людині: сліди ін’єкцій на руках, на долонях, під нігтями, на поверхні одягу, у кишенях.
Виробництво саморобних наркотиків, що мають специфічний запах, вимагає ізольованого місця виготовлення і спеціального упакування, що не пропускає запаху, або з іншим, більш сильним запахом (наприклад, від парфумерних товарів).
Рослини, з яких виготовляються саморобні наркотики – опійний і олійний мак, різні види конопель – ростуть у визначених регіонах країни. Установлення зв’язків запідозрених осіб з жителями цих регіонів допомагає висувати версії про можливих спільників злочинних груп. Використовуються також зв’язки запідозрених із працівниками медичних установ.
[1] Біленчук П. Д., Гель А. П. Основи криміналістичної тактики- Вінниця, 2001.
[2] Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. – Л.,1992