>
Наше детективне агентство проводить на замовлення фото та відео, аудіо запис, у своїй роботі ми використовуємо професійну техніку та методи судової фотографії, розглянемо їх у цій статті.
Фотографія як із методів фіксації широко і органічно сприйнята криміналістикою і творчо пристосована до своєрідним умовам дослідження речових доказів. Перші серйозні успіхи у розвитку загальної фотографії, що ознаменували перехід від періоду дослідів до періоду, в якому остаточно склалися основні принципи та технічні прийоми фотографії, збіглися з першими спробами використання її в криміналістиці. Кінець XIX і початок XX століть були однаково переломними і для фотографії, що перетворилася на технічно оснащену та науково обґрунтовану галузь практичних знань, і для криміналістики, що сформувалася на самостійну науку.
Базуючись на сучасних досягненнях загальної фотографії, технічних можливостях її засобів та методів, а також виходячи із завдань, що стоять перед криміналістикою, вчені-криміналісти та практики розробляють спеціальні методи та прийоми для успішного використання цих досягнень у боротьбі зі злочинністю.
Таке широке використання в криміналістиці фотографія отримала завдяки таким якостям, як об’єктивність, висока інформаційна ємність.
«Надзвичайно важливою особливістю фото- та аудіо та відео документів як джерел та носіїв інформації є їхня здатність на невеликому форматі носія акумулювати великі за обсягом інформаційні повідомлення».
Матеріальні ознаки злочинів фіксуються у протоколі відповідної слідчої дії за допомогою замальовок, складання схем та креслень. Однак ці способи фіксації мають суб’єктивний характер, вони нерозривно пов’язані з особистістю слідчого, його професійними та іншими навичками (здатністю до спостереження, увагою, пам’яттю тощо). Замальовки, плани, схеми і креслення дають можливість абстрактно уявити розташування і взаєморозташування досліджуваних об’єктів загалом, чи його окремих елементів, не даючи у своїй можливості будувати висновки про дрібних, але іноді дуже важливих і суттєвих елементах досліджуваних об’єктів.
Фотознімки, виготовлені з дотриманням певних правил, успішно використовуються з метою ідентифікації, чого не можна сказати про плани, креслення, схеми, малюнки.
Фотозйомка не впливає на збереження та стан об’єкта, що знімається, і тому застосовується раніше інших способів фіксації.
З фотографією як способом отримання збражіння пов’язані такі важливі для слідства ознаки як:
- наочність;
- порівняльна точність;
- універсальність відображення;
- велика чутливість;
- висока роздільна здатність;
- оперативність.
Специфічні риси об’єктів, цілей зйомки, прийомів фотографування визначають фотографію в криміналістиці як самостійну дисципліну, яку називають судовою фотографією.
Судову фотографію ділять на:
- судово-оперативну (зображувальну);
- судово-дослідницьку (дослідницьку).
У літературі зустрічаються різні точки зору з цього приводу, але розподіл судової фотографії на знімну та дослідницьку об’єктивно відображає зміст різних видів зйомки. В одних випадках за допомогою фотографії відображають об’єкти зовнішнього світу (обстановку місця події, умови проведення слідчого експерименту, зовнішній вигляд речового доказу та ін.), в інших – вивчають об’єкти (фотографування з використанням світлофільтрів, застосування спеціальних видів освітлення, фотографування у невидимих променях та і т.д.). В обох випадках зйомка проводиться слідчими та експертами.
Зображувальна фотографія – система видів та методів фотозйомки, внаслідок застосування якої об’єкти зовнішнього світу відтворюються на світлочутливому шарі такими, якими вони спостерігаються (у межах технічних можливостей кожного з видів сучасної фотографії) . Метою знімної фотографії є отримання найбільш точної копії об’єкта, що фотографується.
Дослідна фотографія – система методів фотозйомки, використання якої дає можливість відтворити об’єкти зовнішнього світу на світлочутливому шарі у зміненому, порівняно зі звичайним, вигляді. Метою дослідницької фотографії є виявлення невідомих раніше ознак об’єкта.
Фотографічне зйомка та дослідження може проводитися на чорно-білих та кольорових світлочутливих матеріалах, причому в обох випадках об’єкт зйомки може бути отриманий як на одиночних статичних знімках, так і у вигляді динамічного зображення – кінострічки.
Об’єктами фотографічного дослідження є нині майже лише речові докази. Сукупність методів, прийомів та засобів дослідження застосовується в основному в практиці судових експертиз, проте існують деякі методи дослідницької фотогр.афії, які слідчий сам або за допомогою фахівця може використовувати у процесі розслідування злочину.
Розглянемо детально дослідницьку фотографію за методами та способами (прийомами) судово-фотографічної зйомки.
1. Метод зміни контрастів:
- фізико-хімічна зміна контрастів;
- зміна контрастів кольорів;
- зміна контрастів яскравості.
2. Мікроскопічний метод (мікрофотографія).
3. Метод фотографічного поєднання.
4. Метод зйомки в невидимих променях спектра:
- зйомка в променях радіоактивних речовин;
- зйомка в рентгенівських променях;
- зйомка в ультрафіолетових променях;
- зйомка в інфрачервоних променях.
